Ви знаходитесь тут:
- Головна
- Інформація про заклад
- Історія
lНа початку 19 століття в селі Водяне після побудови церкви відкрили парафіяльну школу, пізніше в невеличкій хатинці на території села було відкрито звичайну початкову школу, яка проіснувала більше 30 років. Спочатку навчалися лише діти заможних людей, а пізніше ця можливість з’явилася і в інших дітей, а сама школа налічувала вже 7 класів.
l Після закінчення Великої Вітчизняної війни знайшли інше приміщення для школи. Школярів було дуже багато. По 2-3 потоки з першого по сьомий клас. Бо в повоєнні роки було багато дітей, які вчасно не розпочали навчання.
lВ 1962 році була побудована нова школа, якій присвоїли статус восьмирічної, а пізніше налічувала вже 9 класів.
lМинали роки… Приміщення колись нової школи вже потребувало серйозного капітального ремонту.
lДопомога прийшла 1999році від колишнього голови колгоспу “Зоря” Кріпака А.О.. Він запропонував приміщення старої школи поміняти на нове приміщення гуртожитку для приїжджих працівників.
l А педагогічний колектив школи, батьки і діти, за сприяння спонсорської допомоги роблять все для того, щоб наша школа існувала ще не одне десятиліття.
l Тепер наша невеличка затишна школа знаходиться в самому центрі села, поруч з церквою, магазинами, сільською радою та клубом.
lМи чекаємо цього року на молодих фахівців, на нову енергію, яка увіллється в наш колектив з юнацьким і творчим запалом. І ми разом будемо долати перешкоди, вчити і вчитися, виховувати і творити…
lНа даний час наш педколектив налічує лише 9 осіб. Нажаль, вчителі хворіють, йдуть з життя, залишаючи для інших натоптані доріжки до школи, зацікавлені погляди учнів та можливість стати кращими наставниками, ніж були вони. Та навіть час ніяк не може стерти з пам’яті, тих хто вже не повернеться…
Скільки б не працювали ми, скільки б не виховували молоде покоління, завжди потрібно знаходити час для власного вдосконалення і навчання. Час минає, змінюється. На зміну старим правилам і порядкам приходять нові. А ми з вами завжди лишаємось вчителями своїм і чужим дітям, до яких прикіпаєш душею, долаєш з ними перешкоди бурхливого шкільного життя. І з роками розумієш, що ти вихователь з тих самих пір, як вперше переступив поріг у доросле життя. Тож власним прикладом: власними помилками, падіннями і перемогами, ти вчиш любов’ю до рідних, близьких, знайомих, ти навчаєш, виховуєш і сподіваєшся на успіх твоїх вихованців…
Luka
2013-07-01 03:04:49I'm so glad that the inerentt allows free info like this!...